Home

Advertisement

Customize
Люди, звірі та рослини малого міста
06 July 2009 @ 09:52 am



Вже є Діані
Півроку,
То така дівка
Нівроку!

Хто тільки бачить
Діану
Кажуть одразу
"Погана!"

Нині вітаєм
Діасю,
В щічку цілуєм
Грубасю!
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
04 July 2009 @ 08:07 am
Якщо дійсно такі вже ізвєргі й мафія, то чо вони жертву тут-таки не добили й не закопали? Для мордерців справа звична. А то - швидка, лікарня...

Якщо, з другого боку, НЕ ізвєргі й мафія, то чого одне одного вигороджують? Версії якоїсь попередньо узгодженої дотримуються... Мали б "колотися" наввипередки.

Коротше, нічого не ясно.
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
03 July 2009 @ 03:09 pm
Старші діти мали апетит. Скакали по кухні й пищали, поки я смажила млинці. Раділи, хапали прямо з пательні готовий, дмухали, роздирали й їли. Я, поки смажила, згадувала сусідські балачки.

Сусідка має доньку. Її, маленьку, лишала за якусь символічну плату зі старезною бабою, знов-таки сусідкою. А сама йшла на роботу - декретів тоді майже не існувало. Залишала для малої їсти: манну кашу. Няня мала її розігріти та погодувати дитину.

І от за якийсь час сусідка зауважила, що дитина зустрічає її голодною. В мами виникли деякі підозри, які вона не погребувала перевірити шляхом підглядання. Так і виявилось: няня розігрівала кашу, і... з'їдала її сама. Заскочена на гарячому, плакала: "Я така стара, така нещасна... Ніхто не зварить мені ніколи такої каші..."

Було її з ганьбою вигнано.

У мене нині настрій дуже сентиментальний. Мені шкода старої одинокої баби (вона вже померла), шкода малої голодної дитини (вона вже виросла і народила своїх дітей). Шкода мами, яка, замість лишатися з дитям, мала йти до роботи. Шкода людей, які не можуть елементарно порозумітись, не те що піти назустріч одне одному. Ось такий дибр. Dixi.
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
Алєкс вчора вродила 5(!!) кошенят.

А тепер Шок! Веб-камера в дуплі естонського бібрського кота!


 
Вся компанія в камеру не влазить, тож узагальнюю: в асортименті  2 основних моделі кошенят - Red&Black

Першому кошеняті мені довелось перерізати пуповину, бо Алєкс не знала, що його робити. Кіт якийсь час душераздірающе звисав на пуповині і верещав, тим часом як маман здивовано проходжалася кімнатою. Довелося взяти ножиці, простерилізувати у вогні газового пальника, і вперьод. З наступними вона вже сама знала, що робити.

По всьому мені ще й довелося шукати для кубла схованку, бо Славчик вирішив, що йому пасує бігати по хаті з двома котами в кожній руці. Я боялась, що малих знудить. Сидять тепер тихенько в дивані.

Такі справи :)

 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
26 June 2009 @ 07:48 am
Люди, хтось вірить у вроки?

Типу незнайома людина необережно гляне або незумисно щось скаже (а то й навмисно!) - і всьо, проблеми в тебе, твоїх дітей, твоїх котів, курей, гусей, бульби і кабачків.

От недавно таке було: я до людини з добрим словом, а вона бігом сірники палити й воду зливати. З одного боку, мені наука. Сказано ж давно:  "Никогда не разговаривайте с неизвестными!" З другого боку: "неизвестная", як мені здалось тоді, дуже потребувала доброго слова.

Прошу, якщо не важко, напишіть: вірите чи ні. І на власному досвіді, чи на чужому. Я особисто нічого такого ніколи не спостерігала, тому й не вірю.
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
22 June 2009 @ 07:14 pm
Минулий тиждень ми відсиділи в обласній інфекційній лікарні, що у Львові на Мечнікова 14. Кашлюк (коклюш) у молодших. Відпустили доліковуватись додому (2 тижні ще діти будуть заразні). В дитячому відділенні повний аншлаг. Кашлюк у Львівській області набуває характеру епідемії. Бережіть дітей. Чим молодша дитина, тим тяжче триває хвороба.

***

В лікарні цілком людські умови. На ліжках нові матраци. Персонал ввічливий. Їсти дають всім і досить. Основні медикаменти безкоштовні. Поруч із лікарнею прекрасний парк. Ну не то шоби я казала велкам, але в принципі там не страшно :)

***

- Славко, що ти мені з коридору приніс? Де ти це взяв? Це ж чийсь реферат!
- Ітаят!
- Ану відкриваємо, бери читай!
- Каки-каки-каки!
- Ага, дивимось тему. Це ж треба... "Ентеровірус".
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
12 June 2009 @ 12:43 pm
От чомусь згадався міський фольклор 70-х. Слухайте.
Називається "Кишеньковий песик"

Всі городяни, які цікавляться собаками незвичайних порід, вважають таке за собачку своєї мрії. Нє, направду: совок, кордони закриті, розплідників немає... Що лишається тим, хто тягнеться до буржуйства і націлюється не на якогось простецького Шаріка? "Чорний ринок" екзотичних тварин.

Тільки у людей, які бувають за кордоном, можна дістати це диво - мікро-песика. Такого малого, що вміщається до кишені. Якийсь час у Львові процвітав бізнес, небезпечний для покупців. За кишенькового песика видавали... афганського щура.

Дурні собаколюби звертались по товар до воїнів-інтернаціоналістів. Такий воїн, що вижив в афганському пеклі, глибоко зневажає розбещених буржуйчиків, яким подавай кишенькового песика. І  за страшні гроші він продає їм вивезеного з Афгану щура. Покупці тішаться, приносять його додому, купають, цьомають в носик. А страшна тварюка тільки того й чекає. Коли господарі лягають спати, вона ПЕРЕГРИЗАЄ ВСІМ ГОРЛО!!!! Всій родині!!

Так що знайте: коли те, що ви придбали як кишенькового песика, починає лазити по шторах, вашому життю загрожує смертельна небезпека!
Так закінчувалась ця страшилка :))

 
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
30 May 2009 @ 05:21 pm
Це ми з Лялянкою вперше в життю бачим веб-камеру.



Skype: maksymenk0

 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
25 May 2009 @ 06:06 pm
Були з Діаною у Львові. Розвіртуалізувались із [info]e_n_o_t .  Ще бачили файнющого "дядька"-кукусіка Роста і його серйозного брата, футболіста Лєша. Мені всі дуже сподобались.

Щоб ви знали, на фотках в ЖЖ різних учасників Отаро-сімейства вони далеко не такі класні, як насправді. Я десь таке підозрювала, тому хотіла взяти свій фотоапарат. Але перед виходом він, холєра, заглючив. Шкода.

А Діана лежить на матрасі і розмовляє про щось із своєю лівою ногою. Від неї розповіді про враження не дочекаєшся :)
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
23 May 2009 @ 09:36 pm
1. Мерчандайзінгггг

Купувала мед на базарі. Приблизно так:

(О, жіночка, обличчя загоріле, руки в перснях, канапку їсть, з сусідкою балакає... Крім меду на ятці кришки, прищіпки, рослина якась у горщику... ПЕРЕКУПКА! Що там за мед, бозна. Продає що дадуть, а спитаю - збреше. Не беру.

О, дядько в светрі смердючому, гноєм смачно повіває од нього, в волоссі нечесаному солома; ще на землі в нього курка патрана, яйця, молоко... ГОСПОДАР! Беру!!)


Висновок: Перекупкам було б корисно маскуватись. Навіть наступаючи на горло своїм поняттям про прекрасне.


2. Водяра - зло

Сусід Серьожа пив весь четвер, пив усю п'ятницю, всю суботу, всю неділю... А в понеділок злапала його "білочка", тріснувся він об підлогу вдома та й зламав тазову кістку. Лежить тепер у травмі як дурний. Висновок - див. сабж.

3. Кіт-сантаклаус

Моя бабуся на Черкащині майже не ходить. Їй майже все боляче й тоскно. Вона хотіла взяти кота, але боялась не справитись із доглядом. Тиждень тому їй до хати прямо через вентиляційний люк звалилось місячне кошеня. Кішка їх, напевно, вивела на горищі, а вони повзати почали - і опа. Є тепер у бабусі кіт. Висновок: бажайте сильніше, тоді може хоч і з неба звалитись.

4. Проектик

Статтю пишу про GSM-контролери. Затягує, знаєте. Висновків ще нема.

5. Рослини

Цього року встигла лише "дитячі" грядки - горошок, суниця, полуниця. Вдома: фініковий гай (4 кісточки проросли), алоказія, мандаринове деревце, дві якісь агави і одна якась толстянка. І ще ката...тонія... блін, КТЕНАНТА Любберза!




 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
14 May 2009 @ 07:33 pm
Будете сміятись, але пісок тільки що привезли. Йдем носити :))))
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
14 May 2009 @ 06:50 pm
Одну й ту ж ситуацію можна розглядати з різних боків:

1. Грьобані пияки ще післявчора пообіцяли привезти піску і ніфіга свою обіцянку не виконують вже два дні.

2. Пияки тут якраз ні до чого. Спішно монтуючи раму для пісочниці; закинувши на той час всі справи; працюючи без любові, із запалом та майже злістю, підганяючи себе, я вчинила агресію проти часу, і час тепер мені мститься. Рама, скоріш за все, ще довго стоятиме пуста.

Погляди два, результат поки що один. :)

Я ВСЕ ЗРОЗУМІЛА І ЗРОБИЛА ВИСНОВКИ. Можна вже везти пісок.:)
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
Одного прекрасного ранку ти прокидаєшся, і одразу розумієш, що щось у світі раптовим чином змінилося...

Зацвіла,
Зацвіла
Моя улюблена трава:
Знову соплі до коліна,
Знову очі як в кроля!

Ну, кларитин мені в поміч.
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
У Львові є такий заклад, де:

а) не вміють варити картоплю;
б) не вміють пекти картоплю;
в) не вміють смажити картоплю.

І тому він називається "Картопляна хата".

Скажіть будь ласка, ви згідні з такою оцінкою?? Любопитство в мені взиграло, а поїхати й перевірити зараз нема як.

 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
От я дітисків нині взяла, кого за руки, кого в слінг, і по чудовій погоді ми нині гуляли й фотографувались. Кому цікаво - клік!

День Матері - 2009 )

Весняний настрій наш, а слінг нам [info]mirtagroffman  позичила. Користуючись нагодою, ще раз дякуєм! Носиться чудово.

 
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
18 April 2009 @ 06:05 am
Алєкс мій (ну це кішка) зібралась було привести кошенят, але щось їй не склалось. На ранньому терміні перехворіла чимсь інфекційним (я лікувала антибіотиками за заочними порадами ветеринара). Після того був, скоріш за все, викидень. Потім одужала, а тепер знов ходить дєвушкой.

Артур знав, що Алєкс кітна. Часто її обіймав і на вухо просив народити йому біле кошенятко. Я закликала бути реалістом: поскільки Алєкс у нас взагалі якийсь сіро-буро-малиновий, то до білих кошенят нам як до космосу. Тепер Артур запитує мене, де ділись кошенята. Відповідаю, що цього разу Алєкс передумала. Що в неї не вийшло те, чого вона хотіла, і вона, мабуть, спробує знову, тільки пізніше.

Шкода, не знаю, хто у Львові каструє кішок ДО першого окоту. У Ветеринарній академії, куди я возила свою старшу кастратку Мотьку, сказали, що оперують тільки за цієї умови. Інакше, мовляв, гарантії не дають. Матільда тоді принесла нам трьох, і я їх роздала на базарі в Бібрці. На дах візочка з малим встановила коробку, туди кошенят... Пересувна ятка. Позабирали ще на вході :))

П.С. Приперлася Алєкс з гулянки нічної. Перше що зробила - всілася відпочивати прямо сірою дупою в великодній кошик. От же ж  зараза :)
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
15 April 2009 @ 04:34 pm
- В роті темно, бо там нема лампочки, і зуби мокрі, бо там немає рушника.
 
 
Люди, звірі та рослини малого міста
14 April 2009 @ 07:45 am
Мала нагоду провести кілька годин біля телевізора (вдома не тримаємо). Всі канали показують якусь бридоту. Багато хто думає так само, як я, але на це телевізія не вважає. Якби глядач міг керувати телевізією, може, купили б і телевізор. Як я можу керувати? (Саме я, а не якась там фокус-група). Тільки грошима. Якби за перегляд каналу платив глядач (а не рекламодавець), передачі робили б для мене, а не для виробників товарів та ідей. (Та це ж поширена практика, не в нас).

Хоча, підозрюю, я платила б тільки за канал цілодобового показу побутових подробиць життя диких кабанів у джунглях Амазонії. Дійсно, таке цікавить найбільше з того, що зараз в ящику є.
 
 
 
 

Advertisement

Customize